Нотатки з художньої виставки

Газета «Червоний гірник»

18 листопада 1978р

Роботи криворізьких художників, які експонуються зараз у залі художньої школи, привертають увагу численних шанувальників мистецтва у нашому місті. Виставку з цікавістю відвідують представники різних поколінь – від убілених сивиною ветеранів до хлопчиків і дівчаток молодшого шкільного віку. Майже щодня в залі можна зустріти і самих художників, які знайомляться з творчістю колег, обмінюються враженнями. Поступово повниться відгуками відвідувачів спеціальний зошит , записи в якому, безумовно, сприятимуть  зміцненню творчих контактів між глядачами та художниками.

І все ж таки організаторам виставки треба було більше подбати про рекламу. Не так уже часто з’являються у Кривому Розі такі великі  і цікаві художні експозиції. Не зустріти на вулиці жодної афіші про виставку. Нема рекламного щита навіть перед  входом до залу. Це прорахунок організаторів ще не пізно виправити.

На виставці широко представлені  живописні полотна, акварелі, є графічні аркуші, малюнки тощо. Це роботи різних художників. Об’єднує їх серйозний зміст творчості, почуття патріотизму, довірливе звертання до людей, віра в те, що все значне і цікаве для художника викличе у глядача живий відгук.

Різний рівень майстерності художників. Є роботи, виконані на високому професійному рівні, а є і такі, що позначені печаткою дилетантизму. Радує однак, що у всякому разі тут не знайти й тіні холодного абстрактного експериментаторства, беззмістовної гри фарбами, лініями. Відчувається, що художників надихає любов до рідної землі, до славної, героїчної історії народу.

«Світанок» –  так називається картина В. Бєлова, на якій ми бачимо юного Володю Ульянова, що йде вітру на зустріч. Зморшка роздумів на ясному високому чолі, проникливі очі…

Дивлячись на це полотно, хочеться побажати художникові більшої самостійності  у пошуках власного вирішення  образу. Віриться, що криворізькі митці зуміють зробити свій внесок у Ленініану.

Драматичною напруженістю, цікавим композиційним і психологічним малюнком запам’ятовується робота Д.Грибка «Пархоменко у Кривому Розі». Особливо майстерно, свіжо сприймається та частина картини, де йдуть колони червоних бійців. Кожен з них відчуває плече друга. Охоплений єдиним пориванням, рушає стрій. Ніби нечутно лунає пісня: «Так пусть же Красная сжимает властно свой штык мозолистой рукой…».

У кращих роботах В. Бєлова, Л.Северенчука, Д.Грибка, Г.Шишка, В. Надточія, В. Бєрліна, А. Дмитренка приваблює здатність знайти у природі цікавий пейзажний мотив і узагальнити його у місткому поетичному образі. Біля бєловського «Ранку» в мажорній музиці по-весняному веселих кольорів дихається на повні груди. Так само хочеться увійти (де ти чарівна паличко?) у «Вечір» В. Бєрліна. Подовгу простоюють відвідувачі і перед картиною Д.Грибка «Повінь на Інгульці». І чарують прозорі, чисті такі поетичні акварелі Л.Северенчука («Я б хотіла понести їх з собою», – сказала якась дівчина своєму співбесіднику. – «Я теж», зізнався той).

Здавалось би, що особливого? Старий будинок, відчинені віконниці, нерівні сходинки, що ведуть нагору. І гойдається на вітрі зелена гілка. Стоїш перед картиною Г.Шишка, і світлий настрій художника передається тобі.

Глибоким психологізмом просякнута картина М.Сорокіна «Тиша на Ельбі». Сидить радянський солдат на березі німецької річки, поклав на траву автомат, роззувся. Чоботи збиті – скільки у них пройдено важкими дорогами війни! Тиша на Ельбі, і скоро – кінець війні…

Цікавий за думкою і виконанням «Реквієм» Ю. Бондаренка. Твір присвячується підпільникам-антифашистам.

У простому глиняному глечику – квіти. Олійна фарба підкреслює рельєф пелюстків. «Реквієм». І виникає в уяві драматичний сюжет про загиблих героїв. Ми пам’ятаємо!

Поряд з лірико-патріотичною, героїчною тематикою – романтика трудових буднів Кривбасу. Є певний ритм у графічному аркуші «Ударна комсомольська». У ньому відчувається напружений пульс будови другої черги Північного комбінату.

Та одна з найкращих робіт такого плану – «Нові райони» В. Маклока. Вона зроблена в теплих тонах. Така сама, мабуть , і інтонація хлопця, який так зацікавлено бесідує з дівчиною. Будівельники. А навкруги – індустріальний пейзаж. Ще мить – і друзі візьмуться за роботу знову. Це – наші сучасники, це – ми. Спасибі художнику!

І все ж картин про людей праці, про сьогоднішній день трудового Кривбасу на виставці представлено недостатньо. Майже зовсім відсутній портретний жанр. Не взяли участі у художній виставці і місцеві скульптори.

Та загалом експозицію можна вважати вдалою.

Є. Борщова.

Міська дитяча художня школа.

Художники
© 2024    Художники Криворіжжя - Прохання дотримуватись авторських прав: використання розміщених на сайті матеріалів можливе тільки шляхом розміщення гіперпосилання на першоджерело без змін змісту матеріалів та скорочень    //    Увійти   //    Вгору