100 РОКІВ З ДНЯ НАРОДЖЕННЯ ВИДАТНОГО КРИВОРІЗЬКОГО ХУДОЖНИКА ВІКТОРА ОМЕЛЯНОВИЧА БЄЛОВА!

02.12.2025 р. Із книги “Віктор Бєлов – Художня слава Кривого Рогу. Реалістичний живопис в творчості Віктора Бєлова: життєве покликання”, Віталій Лис. 2019 р.

Віктор Бєлов

           Пейзаж у мистецтві дніпровських художників завжди був улюбленим жанром, що давав можливість передавати характер природи рідного краю, дозволяв висловлювати шляхом живописної пластики власне бачення її своєрідності.

Пейзажна школа Придніпров’я особливо славилася протягом 1960-х – 1980-х років своїми художниками-пейзажистами на республіканській арені. Серед таких майстрів, як народні художники України Г. Чернявський та М. Кокін, а також просто чудових живописців, як В. Матюшенко, А. Костенко, В. Ерліх та багатьох інших, виявити власну творчу індивідуальність було непросто, особливо якщо живописець жив та працював не в обласному центрі. Тому поява у Кривому Розі такого майстра пейзажного жанру, як Віктор Бєлов, доводить, що у мистецтві відсутнє поняття периферії, що все залежить від таланту художника та його здатності по-своєму бачити, своєрідно передавати власні почуття та переживання краси природи.

В. Бєлов ще на початку власного творчого шляху у 1960-х роках одразу заявив про себе як художник зі своїм творчим розумінням та виразним втіленням пейзажного образу. Вільна та барвиста пластика його живопису давала змогу створювати життєрадісні, сповнені світлом та повітрям краєвиди рідних місць, уподобані небайдужою людиною.

Починаючи із натурних зображень пейзажних мотивів («Блакитний ранок». 1965, «Осінній день». 1966, «Біля озера». 1969), живописець поступово переходить до більш продуманого вирішення вже пейзажу-картини. Її урівноважена композиція, що була побачена з висоти пташиного лету, надає пейзажному образу певного планетарного звучання панорамної величі («Льодохід».1975, «Зима». 1972, «Рання зима. Седнів». 2002). Дана властивість композиційної пластики виокремлювала твори В. Бєлова у експозиціях обласних та республіканських виставок, привертаючи увагу глядачів дивовижною особливістю автора передавати єднання людини з природою.

В. Бєлов – істинний майстер сільського пейзажу, у жанрі якого вирішується, з одного боку, лірична оповідь про різноманітне багатство природних мотивів, з іншого – вираження узагальненого образу пейзажу-картини, у якій повноголосо лунає пісня про рідну землю, її неосяжні обрії.

Про Бєлова можна сказати як про цікавого майстра натюрморту. Саме у цьому жанрі  свобода живописної пластики, її колористичне багатство розкривається із найбільшою виразністю («Осінні квіти». 1975, «Бузок». 1975, «Соняшники у грозу». 1970-ті рр.).

Розкриваючи грані дарування В. Бєлова-художника, хочеться особливо підкреслити своєрідну пластичну індивідуальність, яка вирізняла його творчість серед найвідоміших художників Придніпров’я та не втратила своєї актуальності і сучасного звучання у наш час.

Людмила Тверська, мистецтвознавець, Заслужений працівник культури України

Людмила Володимирівна ТВЕРСЬКА 

(1940-2020)

Заслужений працівник культури України (2007).

1988 – 2003 – директорка Дніпропетровського художнього музею.

2015 – 2020 – головний мистецтвознавець Музею українського живопису (м. Дніпро).

Авторка численних монографічних праць, присвячених творчості митців Дніпровської школи мистецтва, розгорнутих досліджень з питань історії формування колекції Дніпропетровського художнього музею.