Сонця думок на полотнах

Газета «Червоний гірник»

15 березня 1986р

Нотатки з художньої виставки, присвяченої XXVII з’їзду КПРС

Сто тридцять робіт, свій кращий доробок, представили «на суд» криворіжців місцеві майстри живопису, графіки і скульптури у виставочному залі художньої школи. Своєрідний художній пролог до експозиції становлять плакати, основною темою яких є боротьба за мир. «Ми за роззброєння, за чисте небо над планетою Земля!» – такий їх спільний девіз. Лаконізмом, відчутною графічною культурою відзначаються такого плану роботи виконані І. Остриковим. Ось символ миру, білосніжний голуб, крило якого – і крило, і рідний наш червоний прапор. Ряд образних переплетінь і переходів – і вдивляючись у них, глядач розуміє, усвідомлює ніби і знане ним раніше, та зараз хвилююче по новому.

Тема миру, тема творчої праці, рідного міста з прекрасними його людьми, неповторними ліричними та індустріальними пейзажами, багатоголосою, злагодженою ораторією звучить в експозиції криворізьких художників. І, звичайно ж, тон задають роботи кращих наших художників, які, по всьому видно, серйозно попрацювали в напружений передз’їздівський період. Скажімо, я надзвичайно пораділа зустрічі з новими картинами В.Бєлова, роботи якого дуже людяні, теплі, виконані з тим авторським почуттям, з тією любов’ю і пристрасністю, яка так природно передається і глядачеві. Портрет підривника Низовського у його виконанні, на перший погляд, якийсь підкреслено буденний. Можливо, це враження створює колорит, неяскраві темнуваті тони фарб картини, виконаної у техніці живопису. Портрет буденний, а «не відпускає» від себе, примушує уважно і пильно вдивлятися в риси обличчя передового робітника, чий образ зображено на полотні. Запам’ятовується обличчя, таке відкрите і добре, відчувається, що на цю людину, її громадянськість і принциповість, як то кажуть, можна покластися. Портрет конкретного робітника – а водночас, це, можна сказати, – і дещо узагальнений образ сучасника.

Так само самісінького серця торкаються численні представлені на виставці пейзажі В.Бєлова. В них багато повітря, експресії, у деякі полотна так і хочеться «увійти» й побути там хоч недовго. Ось «Ранок, весна» ніздрюватий сніг і високі дерева, які здається, не вітами махають руками – такі вони олюднені, живі. Врізаються в пам’ять і оці такі рухливі на вітрі гілки, і ясна, незбагненної глибини синь весняного неба. Пейзаж, звичайний пейзаж, та який духовний… На картині немає людей, однак цей твір про людину і для людини, бо відкриває красу в природі і в нас самих…

А ось у картині цього ж художника «Вечірня зміна» людина вже подана не опосередковано, а прямо. І довго стоїш біля полотна, зустрівшись з криворіжстальцями, обличчя котрих видаються такими світлими не за рахунок лише самої гри тіней і світла, а завдяки психологічності, якої автор зумів досягнути в зображені цих трудівників. Тут легко було збитися на суто плакатний стиль, та художник пішов іншим шляхом, стараючись і якомога індивідуалізувати трудівників, зображених на картині, і водночас створити їх колективний образ, образ колективу, якому по силі вирішення і найскладніших завдань сьогодення.

Увагу відвідувачів привертають – просто не можуть привернути – і роботи подружжя художників Дубцових. Серію графічних малюнків вуглем і сангіною представив Г. Дубцов. Роботи ці, які умовно можна об’єднати назвою «Машини і люди, їх творці», якоюсь мірою носять експериментальний характер. Відчувається намагання автора передати і всю велич нинішнього курсу країни на дальший розвиток науково-технічного прогресу, інтенсифікацію виробництва, водночас підкреслити, що головне у цьому процесі – люди, їх творча праця. Деталі індустріального пейзажу – маховики, колеса, труби і т.д. подані на аркушах контрастно, масштабно. Люди поруч навіть на зріст здаються невеличкими, та вони (хороша знахідка – вимальовувати їхні абриси теплим кольором сангіни) – такі зосереджені, бойовиті, діяльні…

Поряд – роботи С.Дубцової, як завжди, сповнені лірики і психологізму, тонких образних метаморфоз. Відчувається, що художниця нині все упевненіше заявляє себе як майстер, який по-справжньому вміє передати іншим своє оригінальне асоціативне бачення деталей предметного світу і добрих образів наших людей.

Картини «Весна», «В урочистий день», «Тополі і іриси», «Ботанічний сад», «Будинок на об’їзному шляху» сповнені філософічності, роздумів. Вони ніби спонукають нас стати мудрішими, уважнішими у ставленні один до одного, до природи і взагалі до життя, яке – прекрасне. З особливим хвилюванням сприймається і виставлена в експозиції серія робіт художниці «По ленінських місцях», де кожна, найдрібніша навіть, деталь виписана з величезною любов’ю і теплотою…

Подовгу простоюють відвідувачі і біля графічних робіт П.Ситника, ліричних майстерних його офортів, де пейзажі просто-таки дихають поезією, трепетною і світлою.

Висока громадянськість, прагнення досягти у художній виразності портретів психологізму, внести в них такий важливий промінь думки відзначають картини В.Маклока. Написані маслом «Спогади», де ветеран війни поринув думками у незабутні грозові роки, згадує фронтових побратимів, примушують працювати і почуття, і думку. На добре слово заслуговують і такі портрети, як «Практикант карного розшуку» та інші, які виразно розкривають духовний світ сучасників.

Цікаві творчі роботи представили на виставку також Е.Декан, В.Авраменко, Г.Шишко, Н.Рябоконь, В.Берлін, Ю.Приходько, а також багато інших наших художників.

Рівень майстерності учасників виставки далеко не однорідний. Зустрічаються твори слабкі, явно перенасичені деталями, або такі, де є композиційні неузгодженості, фальш кольорових рішень. Але в цілому виставка стала, безумовно, помітним явищем у культурному житті Кривбасу. Якщо ви там ще не побували, обов’язково виберіть часинку, завітайте у виставочний зал художньої школи, прийдіть на зустріч з мистецтвом місцевих художників.

Є. Петрова.

На знімках: картини Ю.Приходька «Пам’ять» та В.Бєлова «Хлібороби».

Фоторепродукції Р.Карнауха.

 

Художники
© 2018    художники Криворіжжя    //    Увійти   //    Вгору